ЗАПИСАТИСЯ НА ПРИЙОМ

Оксана Гаращенко – КМН, хірург вищої категорії, онкохірург, пластичний хірург, мамолог. Засновник та головний лікар клініки «OKSAL.med».

Оксана Гаращенко – КМН, хірург вищої категорії, онкохірург, пластичний хірург, мамолог. Засновник та головний лікар клініки «OKSAL.med».

Пластична хірургія – гріх чи мистецтво?

Тож яка основна причина звернення до пластичного хірурга: об'єктивні фізичні дефекти чи суб'єктивне невдоволення власною зовнішністю загалом?

Тут потрібно розділяти два типи цього втручання: 

- Реконструктивна хірургія - коли пластичний хірург усуває фізичні дефекти (стан після ДТП, опіків тощо), при цьому без пластичної операції ці дефекти завдають пацієнтам фізичного білю та обмежують рухи; 

- Естетична хірургія - коли питання операції ставить сама пацієнтка. Й іноді вона не зовсім впевнена чого хоче, думає, що операція допоможе їй досягти якихось інших цілей: стати щасливішою або домогтися поваги у суспільстві.

Тому дуже важливо розуміти, що пластична хірургія не повинна лікувати психічні розлади хірургічним шляхом.

Хірургу в цьому плані важливо відчувати тонку грань і не захопитися роллю митця, розуміти, що він працює з людським тілом, якому властиві всі закони фізіології й анатомії, і не забувати про медичні аспекти хірургії. Адже якщо жінка не сприймає себе у своєму тілі та бажання щось у собі вдосконалити або виправити неможливо здійснити оперативним втручанням, враховуючи вихідні дані, то в цьому випадку, зрозуміло, навіть якщо естетичний ефект операції буде найкращим, а пацієнтка все одно буде не задоволена результатом, то першочергово потрібно вирішити психологічну проблему.

А тепер детальніше про саму пластичну хірургію.
У цей час найбільш поширеною операцією є пластика грудей. У процесі життя на жіночі груди впливає безліч факторів, що, у свою чергу, викликає їх птоз (обвисання), асиметрію, зменшення в обсязі. До таких факторів належать вагітність, годування груддю, зміна маси тіла (схуднення), вік (в'ялість шкіри грудей). Також є місця з вродженими особливостями: маленька або асиметрична зона, великі ареоли, втягнуті соски. Але іншою проблемою є і великі груди, і насправді від цього жінки теж відчувають великий дискомфорт, оскільки володарки великих грудей згодом страждають від викривлення хребта, викликаного великим об'ємом тканини залози, дискомфорту, сверблячки шкіри під грудьми та вм'ятин від бретельок на плечах. Та й взагалі іноді великі груди заважають жити активно. При цьому бажання зменшити груди є фізіологічною потребою, яка покращує якість життя пацієнтки, а не бажання візуально змінити щось у своєму тілі.

Насправді зменшення грудей (редукційна маммопластика) є складнішою у хірургічному виконанні операцією, тому пацієнтки частіше задоволені результатом і вдячні лікарю. Збільшення грудей імплантами (аугментаційна мастопексія) не вважається такою складною. Але буває випадки, коли пацієнтка не знає насправді, чого вона хоче. Тому дуже важливі передопераційні бесіди, щоб бажання пацієнтки збігалися з можливостями хірургії.

У жінок з віком груди можуть підвисати. Якщо молочні залози недостатнього об'єму або пацієнтка хоче їх збільшити – у цих випадках потрібна підтяжка на імплантах (аугментаційна мастопексія). Якщо об'єм грудей достатній, але явище провисання (птоз) не задовольняють пацієнтку естетично, можна обійтися простою підтяжкою грудей (мастопексією). Вона буває різною, залежно від розміру та вираженості птозу. При невеликому провисанні підтягують і січуть шкіру навколо ареоли, внаслідок чого зникає провисання, змінюється діаметр ареоли, а сосок візуально переноситься вище (циркумареолярна дерматопексія). При птозах 2 ступеня доступ навколо ареоли доповнюється ще вертикальним розрізом - підтяжка за типом тенісної ракетки (вертикальна дерматопексія). При досить виражених провисання, коли сосок дивиться вниз, використовується якірна підтяжка (мастопексія інвертованого «Т»). При останньому виді підтяжки ми маємо два розрізи: вертикальний та горизонтальний у субмамарній складці.

Звісно, який з перерахованих вище способів пластики грудей вибрати, вирішувати хірургу, попередньо взявши до уваги всі побажання пацієнтки, оскільки метою будь-якої пластичної операції молочних залоз є об'єм і природна красива форма грудей, що дозволяє поліпшити якість життя і підвищити самооцінку у пацієнтки.

Буль-якої особливої підготовки до мамопластики немає. Зазвичай достатньо передопераційних аналізів й обстежень, які можна пройти прямо у день операції. Час післяопераційного перебування у лікарні варіюється від одного до двох днів.

Тепер поговоримо про вибір імплантів.
Імплант – це силікон у твердій оболонці, який самостійно ніколи не може ні луснути, ні розірватися. Встановлюють імпланти частіше під м'яз, але за деяких показаннь встановлення проводиться під залозисту тканину. Грудні імпланти бувають круглої та краплеподібної (анатомічної) форми. На круглій чи витягнутій базі (основі). Різної проекції (випинання назовні), від чого залежить їх обсяг. Підбір імпланту зазвичай здійснює пластичний хірург, враховуючи фізіологічні й анатомічні дані пацієнта: якість шкіри, розташування соска, наявність залізистої тканини, наявність або відсутність птозу. Після розмітки хірург запитує пацієнтку про бажаний післяопераційний результат. Тільки зіставивши побажання жінки з вихідними анатомічними даними, вимальовується перебіг і техніка оперативного втручання, щоб результат був прийнятним для пацієнтки та хірурга.

Пацієнти, які втратили вагу, потребують висічення надмірностей шкіри та тканин живота – абдомінопластики, області передпліччя (брахіопластики), внутрішньої поверхні стегна (феморопластики).

Рішення про проведення пластичної операції повинен зробити сам пацієнт, розуміючи, що це все ж таки втручання і воно має свої ризики. Чітко обумовлюючи свої бажання щодо змін у своєму тілі, хірург втілює це у життя, чітко керуючись усіма фізичними й анатомічними особливостями початкових даних пацієнта, зіставляючи їх із різними техніками хірургічних втручань. І ось це справді мистецтво!